Сироваткова хвороба — це алергічна реакція організму, яка виникає у відповідь на введення чужорідних білків, зазвичай з сироватки тваринного походження. Важливо знати, що це не звичайна алергія, а серйозне ускладнення, яке потребує уваги. Ця хвороба може торкнутися будь-кого, хто отримує певні види ліків або вакцин. Далі ми розповімо все найважливіше про цю недугу простими словами.
Що таке сироваткова хвороба?
Сироваткова хвороба — це тип гіперчутливості імунної системи. Вона виникає тоді, коли організм бореться з білками, які він сприймає як небезпеку. У минулому її часто викликали ліки, створені з тваринної сироватки, як-от протидифтерійна сироватка.
Чому виникає сироваткова хвороба?

Причиною сироваткової хвороби є імунна реакція на білки, що надходять ззовні. Наприклад, після введення ліків, створених з кінської сироватки. Також вона може з’явитися після використання деяких моноклональних антитіл, плазми, вакцин або навіть укусів змій, коли вводять антидоти.
Симптоми сироваткової хвороби
Перші симптоми сироваткової хвороби можуть з’явитись через 4–14 днів після контакту з білком. Це:
- підвищена температура;
- біль у суглобах;
- висип на шкірі;
- свербіж;
- набряк обличчя чи кінцівок;
- збільшення лімфовузлів;
- головний біль та слабкість.
Як бачимо, ці симптоми схожі на грип або інші вірусні інфекції, тому важливо вчасно звернутися до лікаря.
Чим сироваткова хвороба відрізняється від звичайної алергії?
На перший погляд може здатись, що сироваткова хвороба — це алергія. Проте різниця полягає в механізмі. Звичайна алергія — це реакція негайного типу, а сироваткова хвороба — це реакція уповільненого типу, яка пов’язана з утворенням імунних комплексів. Тому вона проявляється не одразу, а через кілька днів.
Як діагностують сироваткову хворобу?
Щоб підтвердити діагноз, лікар звертає увагу на симптоми, історію введення препаратів, аналіз крові (підвищений рівень імунних комплексів, зниження рівня комплементу), можливе підвищення печінкових ферментів або еозинофілів. Також можуть призначити біопсію шкіри при складних випадках.
Лікування сироваткової хвороби
Найважливішим кроком у лікуванні є припинення введення препарату, який викликав реакцію. Далі лікар може призначити:
- антигістамінні препарати для зняття свербежу;
- кортикостероїди для зменшення запалення;
- жарознижувальні засоби;
- при потребі — інфузії або внутрішньовенні рідини.
Часто симптоми зникають за кілька днів після початку лікування.
Сироваткова хвороба у дітей
У дітей ця хвороба проявляється подібно до дорослих. Проте дитячий організм може гостріше реагувати на чужорідні білки. Тому важливо контролювати, які ліки вводять дитині, та повідомляти лікаря про всі попередні реакції.
Профілактика сироваткової хвороби
Щоб запобігти виникненню сироваткової хвороби, потрібно:
- ураховувати всі алергії пацієнта перед введенням ліків;
- замінювати препарати тваринного походження на синтетичні або людські аналоги;
- попередньо вводити антигістамінні препарати, якщо є ризик;
- слідкувати за реакцією організму протягом перших 2 тижнів після ін’єкцій.
Які препарати найчастіше викликають сироваткову хворобу?
До таких належать:
- антитоксичні сироватки (дифтерійна, правцева);
- моноклональні антитіла;
- імуноглобуліни;
- деякі антибіотики (наприклад, пеницилін у рідкісних випадках).
Не всі препарати викликають сироваткову хворобу, проте ризик вищий при першому введенні або у разі повторного контакту.
Чи небезпечна сироваткова хвороба?

Хоча сироваткова хворобаа зазвичай минає без ускладнень, іноді вона може призвести до запалення нирок або судин (васкуліту). У рідкісних випадках виникає анафілактичний шок. Тому важливо не зволікати з лікуванням.
Сироваткова хвороба та вакцинація
Деякі люди бояться вакцин саме через ризик сироваткової хвороби. Але сьогодні більшість вакцин не містять тваринних білків, тому ризик дуже низький. Проте людям із відомими алергіями потрібно повідомити про це лікаря перед вакцинацією.
Сироваткова хвороба: сучасний підхід
Зараз лікарі рідко використовують препарати тваринного походження. Нові технології дозволяють створювати безпечніші засоби. Крім того, з’явились генетично модифіковані ліки, які не викликають сироваткової хвороби.
Що робити при підозрі на сироваткову хворобу?
Якщо у вас з’явилися висип, набряки, біль у суглобах або температура після введення ліків, обов’язково зверніться до лікаря. Не займайтеся самолікуванням, адже симптоми можуть погіршитися. Раннє звернення дає змогу уникнути ускладнень.
Читати далі: Втрати РФ на сьогодні: Актуальна статистика та аналітика
Часті запитання про сироваткову хворобу
Сироваткова хвороба — це алергічна реакція на чужорідні білки, які вводяться в організм, наприклад, через ліки або вакцини. Вона проявляється через кілька днів після введення.
Так, якщо вчасно звернутися до лікаря та припинити введення причинного препарату, сироваткова хворобаа зазвичай минає без наслідків.
Іноді так. Якщо знову ввести той самий білок, реакція може бути швидшою і сильнішою. Тому важливо зберігати інформацію про попередні випадки.
Лікар підбирає індивідуальні замінники — синтетичні або людського походження препарати, які не викликають реакції.
Так, діти також можуть мати сироваткову хворобу, і тому за ними потрібно ретельно спостерігати після будь-яких ін’єкцій.
Висновок
Сироваткова хвороба — це серйозна, але контрольована реакція організму на чужорідні білки. Завдяки сучасній медицині її можна уникнути або швидко вилікувати. Якщо ви або ваша дитина проходите лікування з використанням сироваток, обов’язково попередьте лікаря про можливі алергії та стежте за своїм самопочуттям. Раннє виявлення — ключ до швидкого одужання.