Пересопницьке Євангеліє — це не просто книга. Це священний текст, який має глибокий історичний, духовний і культурний зміст. Цей рукопис став символом національної ідентичності українців. І хоча він створений у XVI столітті, його значення не зменшилося й до сьогодні. Саме цей текст тримають у руках президенти під час інавгурації. Тому зараз ми докладно розглянемо, що таке Пересопницьке Євангеліє, хто його створив, чому воно важливе, і яку роль відіграє в сучасності.
Історичне походження Пересопницького Євангелія
Все почалося у далекому 1556 році. Саме тоді в монастирі села Пересопниця, яке нині розташоване в Рівненській області, було розпочато переклад Євангелія. Завершили роботу у 1561 році. Зробили це архімандрит Григорій та протопоп Михайло Василевич. Вони переклали святі тексти з церковнослов’янської мови на тогочасну українську. Важливо зазначити, що цей переклад був не просто мовним експериментом — він став кроком до усвідомлення окремої української мови.
Унікальність мови та стилю рукопису
Мова, якою написане Пересопницьке Євангеліє, має величезне значення. Адже це один із перших перекладів Біблії українською. Вона містить риси староукраїнської мови, з домішками народної лексики та граматики. Таким чином, цей текст є не лише духовним, а й лінгвістичним скарбом. Завдяки йому ми можемо зрозуміти, як говорили наші пращури понад 450 років тому.
Художнє оформлення Пересопницького Євангелія
Рукопис вражає своєю красою. Він написаний на пергаменті великим каліграфічним письмом. Крім того, Євангеліє прикрашене численними мініатюрами, заставками, ініціалами та орнаментами. Вони зроблені вручну яскравими фарбами з використанням золота. Через це книгу часто порівнюють з західноєвропейськими ілюмінованими манускриптами. Але Пересопницьке Євангеліє має власну унікальну стилістику, що поєднує візантійську традицію з українським народним мистецтвом.
Хто фінансував створення Євангелія?
Хоча багато людей долучилися до створення рукопису, особливу роль відіграла українська шляхта. Найвідомішою меценаткою була княгиня Анастасія Заславська. Саме вона фінансувала процес переписування та перекладу тексту. Без її допомоги, можливо, книга ніколи б не побачила світ. Це ще раз доводить, що українська культура завжди була тісно пов’язана з благодійністю та просвітництвом.
Подальша доля Пересопницького Євангелія
Протягом століть книга подорожувала. Вона була в різних монастирях і храмах, навіть перебувала у приватних колекціях. Наприкінці XIX століття рукопис виявили в Переяславському соборі. У 1920-х роках Євангеліє опинилося у Всеукраїнській академії наук, а з 1948 року зберігається у фондах Національної бібліотеки України імені Вернадського. Це місце є не випадковим — воно підкреслює академічне та духовне значення книги.
Пересопницьке Євангеліє та президент України
Одним із найцікавіших аспектів є те, що Пересопницьке Євангеліє використовується під час інавгурацій. Першим президентом, який присягнув на ньому, був Леонід Кравчук у 1991 році. Відтоді це стало традицією. Вона символізує тяглість державності та повагу до національних цінностей. І хоча президент має можливість вибирати книгу для присяги, Пересопницьке Євангеліє залишається найпочеснішим варіантом.
Символічне значення для України
Цей текст — це більше, ніж старовинна книга. Це символ духовної самобутності українців. Він показує, що ще в XVI столітті наші предки прагнули мати рідну мову, рідне слово та свою Біблію. Завдяки Пересопницькому Євангелію ми можемо відчути зв’язок поколінь, спадковість культури та силу нашої мови.
Використання у наукових дослідженнях
Сьогодні Пересопницьке Євангеліє є предметом досліджень істориків, мовознавців, мистецтвознавців. Його аналізують у контексті розвитку української мови, книжкової традиції та духовної культури. Крім того, дослідники використовують цей текст для реконструкції мовних норм XVI століття. Це важливо як для наукової, так і для освітньої роботи.
Пересопницьке Євангеліє як туристичний об’єкт
У місті Пересопниця створено культурно-археологічний центр, присвячений Євангелію. Туристи можуть побачити копії рукопису, дізнатися про історію його створення та зануритися в атмосферу XVI століття. Таким чином, Євангеліє стало ще й потужним елементом культурного туризму.
Сучасні копії та цифровізація
Для збереження культурної спадщини було створено кілька точних копій рукопису. Одна з них знаходиться у Верховній Раді, інша — в Офісі Президента. Крім того, текст Євангелія оцифровано. Це дає змогу кожному українцеві ознайомитися з ним через інтернет. Таким чином, святиня стає доступною навіть для школярів.
Чому варто знати про Пересопницьке Євангеліє?
Тому що це наша культурна ДНК. Це книга, яка єднає минуле, сучасне й майбутнє. Якщо ми хочемо зберегти свою ідентичність, то маємо знати свої святині. Пересопницьке Євангеліє вчить нас, що мова має силу, а культура — глибину. Через такі пам’ятки формується самоповага і національна свідомість.
Читати далі: Зимовий пейзаж – Чарівність природи в зимову пору року
Часто запитують (FAQ)
Пересопницьке Євангеліє — це стародавній рукопис, який містить переклад Євангелія українською мовою, створений у XVI столітті.
Оригінал рукопису зберігається в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського.
Це символ національної духовності, мови та культури. Воно показує, що українці прагнули мати свій рідний переклад Біблії ще у XVI столітті.
Так, текст оцифровано й доступний для перегляду в інтернеті на сайті Національної бібліотеки.
Тому що це символ єдності, духовності та традиції української державності.