Безособове речення — це особливий тип простого речення, який не має граматичного підмета. Такі конструкції описують дію, стан чи явище, що відбувається саме по собі, без зазначення виконавця. У цій статті ми детально розглянемо, що таке безособове речення, як його визначити, які бувають його види та як правильно його вживати у мовленні.
Що таке безособове речення
Безособове речення — це просте речення, у якому головним членом виступає присудок, виражений у безособовій формі дієслова, інфінітивом, прислівником чи словосполученням. У таких реченнях немає конкретного діяча, а дія або стан подаються як незалежні від особи.
Ознаки безособового речення
Безособове речення має кілька чітких граматичних ознак:
- Відсутність підмета.
- Присудок у безособовій формі.
- Значення дії або стану, що відбуваються самі по собі.
Наприклад:
- Темніє.
- Мене морозить.
- Потрібно закінчити роботу.
Види безособових речень

Безособове реченняя може мати різні граматичні форми залежно від того, чим виражений присудок.
1. Безособові дієслівні
Використовують безособові дієслова: світає, сутеніє, морозить.
Приклад: Надворі світлішає.
2. Безособові з формою на -но, -то
Присудок у формі дієприкметника на -но, -то:
Роботу виконано.
3. З інфінітивом
Дія передається через початкову форму дієслова:
Треба поспішати.
4. З прислівниками
Присудок виражений прислівником:
Мені холодно.
Як відрізнити безособове реченняя від інших
Щоб впевнено визначити безособове реченняя, потрібно пам’ятати:
- Воно не відповідає на питання “хто?”.
- Дія або стан подані як факт, без конкретного виконавця.
- Якщо в реченні можна поставити підмет, то це вже не безособова конструкція.
Наприклад:
- На вулиці дощить — безособове.
- Діти гуляють на вулиці — особове.
Приклади безособових речень у художній літературі

Безособове реченняя часто використовується у творах для створення атмосфери, опису природи або внутрішніх станів героїв.
- Сутеніло, і над лісом підіймався туман.
- Мені стало тихо й спокійно.
Роль безособових речень у мовленні
Такі конструкції допомагають уникнути зайвої конкретизації та зосередити увагу на самій дії або стані. Вони роблять текст емоційнішим, передають відчуття та враження, не називаючи діяча.
Типові помилки у вживанні безособових речень
- Додавання зайвого підмета, що робить речення особовим.
- Використання невідповідної форми дієслова.
- Змішування безособових та безпідметових конструкцій.
Як складати безособові речення
Щоб створити безособове речення, можна скористатися такими порадами:
- Оберіть дієслово у безособовій формі або прислівник стану.
- Уникайте уточнення, хто виконує дію.
- Використовуйте інфінітив для передачі необхідності чи можливості.
Вправи для закріплення
- Знайдіть у наведених реченнях безособові та підкресліть присудки:
- Сутеніє, і з неба сиплеться сніг.
- Друзі чекали на вокзалі.
- Мені стало тепло.
- Сутеніє, і з неба сиплеться сніг.
- Переробіть особові речення на безособові:
- Вітер зламав гілку. → Гілку зламано вітром.
- Вітер зламав гілку. → Гілку зламано вітром.
Висновок
Безособове речення — це важливий тип синтаксичної конструкції, який допомагає зробити мовлення виразним, передати атмосферу або стан без зазначення діяча. Воно є невід’ємною частиною української мови та активно використовується як у художніх текстах, так і в повсякденному мовленні.
Читати далі: Студент Хелп – Надійна Підтримка для Успішного Навчання
Часті запитання про безособове речення
Безособове речення — це просте речення без підмета, де дія або стан подані без конкретного виконавця.
Дієслівні, з формою на -но/-то, з інфінітивом, з прислівником стану.
В особовому є підмет, у безособовому його немає, і дія подана без діяча.
Так, вони доречні в офіційно-діловому стилі, особливо у звітах чи повідомленнях.
Вони допомагають створювати атмосферу, описувати природу чи внутрішні відчуття героїв.