Другорядні чл речення — повний гід для школярів з прикладами

Другорядні чл речення — це важлива частина української мови. З їх допомогою ми додаємо більше інформації про дію, об’єкт чи обставини. Хоча ці члени речення не є головними, без них наше мовлення стало б надто бідним. У цій статті ми детально пояснимо, що це таке, які є види другорядних членів речення, і як їх легко розпізнавати.

Що означає другорядні чл речення?

Другорядні чл речення — це члени речення, які не є підметом або присудком. Проте вони відіграють важливу роль у побудові змістовного речення. Завдяки ним ми можемо дізнатися, який предмет, у якій кількості, якої якості або за яких обставин відбувається дія.

Ці члени речення допомагають уточнити, доповнити або пояснити основну інформацію. Вони відповідають на запитання, наприклад: який? чий? кому? де? коли? як? і багато інших.

Які є види другорядних членів речення?

Усі другорядні чл речення поділяють на три основні групи: означення, додатки та обставини. Кожен з них має свої особливості.

Означення — відповідає на питання «який? чий? котрий?»

Означення пояснює ознаку предмета. Наприклад:

• Маленький хлопчик грає у дворі.
  
• Мамин светр лежить на ліжку.
  

Означення можуть бути виражені прикметниками, займенниками, числівниками чи іменниками в родовому відмінку. Тому їх легко знайти, якщо поставити запитання до іменника.

Додаток — відповідає на питання непрямих відмінків

Додаток уточнює, на кого або на що спрямована дія. Приклади:

• Я бачив пташку на гілці.
  
• Вона пише лист бабусі.
  

Додаток зазвичай виражається іменником або займенником і залежить від присудка. Часто він відповідає на запитання: кого? чого? кому? чим? і так далі.

Обставина — відповідає на питання: де? коли? як? чому? з якою метою?

Обставини вказують на обставини дії. Вони можуть вказувати на час, місце, причину, мету, спосіб дії тощо. Наприклад:

• Ми гуляли ввечері.
  
• Він працює швидко.
  

Обставина — дуже гнучкий член речення. Вона може змінювати місце в реченні, але її завжди можна знайти за допомогою запитання.

Чому важливо знати другорядні чл речення?

Знати другорядні чл речення важливо, бо вони роблять нашу мову більш виразною. Наприклад, замість речення “Дівчинка співає” ми можемо сказати “Весела дівчинка співає пісню для мами у саду”. Завдяки означенням, додаткам і обставинам речення стає насиченим та цікавим.

Також ці знання потрібні для написання творів, переказів і диктантів. Якщо вміти правильно вживати другорядні чл речення, можна отримувати кращі оцінки.

Як навчитися визначати другорядні чл речення?

Щоб навчитися визначати другорядні чл речення, слід:

• Розібрати речення на граматичну основу: підмет і присудок.
  
• До інших слів ставити запитання: який? чий? де? коли? кому?
  
• Зрозуміти, до якого слова вони належать: до іменника, дієслова чи прикметника.
  
• Визначити, чи це означення, додаток чи обставина.
  

Цей процес спочатку здається складним. Проте якщо практикуватися щодня, усе стає дуже легко.

Приклади речень з другорядними членами

Для кращого розуміння наведемо кілька прикладів:

• Означення: Маленький песик спав на килимі.
  
• Додаток: Я подарував книгу сестрі.
  
• Обставина: Ми гуляли в парку увечері.
  

Ці речення мають головні та другорядні чл речення. Зверніть увагу, як другорядні члени додають нову інформацію.

Які частини мови відповідають за другорядні чл речення?

Другорядні чл речення можуть бути виражені різними частинами мови:

• Означення — прикметники, займенники, числівники.
  
• Додатки — іменники, займенники в непрямих відмінках.
  
• Обставини — прислівники, іменники з прийменниками, дієприслівники.
  

Знання частин мови також допомагає легко знайти потрібний член речення.

Типові помилки під час визначення другорядних членів

Часто учні плутають додатки з обставинами. Наприклад:

• Він пише олівцем — це обставина (чим?).
  
• Він малює малюнок — це додаток (що?).
  

Ще одна помилка — не вміти відрізнити означення від частини складеного присудка. Наприклад:

• Вона весела — це складений присудок, а не означення.
  
• Весела дівчинка — це вже означення.
  

Тому завжди варто ставити правильні запитання та звертати увагу, до якого слова належить той чи інший член речення.

Практичні вправи для закріплення

1. Підкресліть другорядні члени речення у наступному:
   “На зеленій галявині гралися веселі діти.”
   
2. Розберіть речення на частини:
   “Мама принесла нам смачний пиріг увечері.”
   
3. Складіть речення з кожним типом другорядного члена:
   

• з означенням;
  
• з додатком;
  
• з обставиною.
  

Щоденне виконання таких вправ допомагає краще засвоїти тему.

Корисні поради для запам’ятовування

• Використовуйте кольорові ручки для підкреслення членів речення.
  
• Створюйте асоціації: “означення” — це те, що щось означає (який?), “додаток” — це додає до дії (кого?), “обставина” — обставляє дію (де?).
  
• Практикуйтесь щодня, хоча б по 5 речень.
  

Навіть 10 хвилин на день допоможуть значно покращити розуміння граматики.

Висновок

Другорядні чл речення — це не щось складне. Навпаки, вони роблять мову красивою, змістовною та зрозумілою. Якщо навчитися правильно їх визначати та вживати, можна не лише писати краще, а й краще розуміти українську мову загалом. Пам’ятайте: головне — це практика та уважність.

Читати далі: Пересопницьке Євангеліє — Історія, Символіка та Культурна Спадщина України

Часті запитання: Другорядні чл речення